Новини

Інтерв’ю з волонтером від Jugend im Ausland Едгаром Мьоллєром

  • Привіт, Едгаре! Розкажи нам, будь ласка, про себе!
  • Привіт! Мені 23 роки, я з міста Кіль, яке знаходиться на півночі Німеччини. Люблю займатися спортом, читати та дивитися фільми.

 

  • Як ти дізнався про наш проект?
  • Уже давно чув про волонтерську службу за кордоном, а про Волинський ліцей імені Нестора Літописця і  проект від „Jugend im Ausland“ дізнався у лютому 2018 року. Мене він  зацікавив – і я вирішив зробити цей важливий для мене крок. Офіс „Jugend im Ausland“   знаходиться недалеко від мого дому.

 

  • Якими були твої очікування?
  • Це дуже гарне запитання! Майже до самого від’їзду в Україну я не знав, чого чекати. Був впевнений, що це буде зовсім інше, ніж я собі уявляв. Але знав, що познайомлюся з новими людьми і дізнаюся багато цікавого.

 

  • Якими були твої перші враження?
  • Чесно кажучи, про Україну мені було дуже мало відомо, поки сюди не приїхав. Чув про щирість українців і особливо гарних дівчат. І це, насправді, так. Та й Кременець – дуже гарне місто.

 

  • Тобі подобається в нашому ліцеї?
  • Так, мені сподобалося, але бувало по-різному. На перший погляд нема великої різниці між німецькою та українською системами освіти. Але все ж таки я її відчув. Моєю мрією було стати другом для учнів. Це мало як переваги, так і недоліки. Помітив, що не став для дітей учителем, але вони мене полюбили.

 

  • Чи важко було без сім’ї і Батьківщини жити цілий рік?
  • Було важче, ніж думав. Зимові канікули провів у Німеччині. Це мені вже було потрібно. Без отакої відпустки та постійного зв’язку з рідними через інтернет, напевне, не зміг би так довго бути далеко від дому.

 

  • Ти тут звик ? Знайшов нових друзів?
  • І так, і ні. Обмінявся контактними даними з тими, з ким я зустрічаюся і проводжу вільний час. Чи я звик дійсно, чи можу сказати, що знаю українців та як себе вести у певних ситуаціях? Тут мушу сказати: «Ні!» Я познайомився з людьми  різних національностей, але не настільки звик до України, щоб тут у майбутньому жити.

 

  • Любиш подорожувати?Де побував в Україні?
  • Дуже люблю подорожувати, але у гарній компанії. Самому кудись їхати нецікаво, тому що люблю ділитися враженнями з іншими. В Україні побував два рази у Карпатах. Восени були на екскурсії в Закарпатті з учителями і працівниками ліцею, а взимку з друзями каталися на лижах. Львів – дуже гарне місто, яке я відвідав багато разів і можу всім порекомендувати. У Києві теж пощастило побувати. Це дуже велике і цікаве місто, яке варте уваги. Також я був у Дніпрі та ще у декількох містах західного регіону України.

 

  • Що ти повезеш із собою з України?
  • З собою візьму багато корисного досвіду, який вплине на моє майбутнє. Саме тут почав розуміти сам себе. Вважаю, що ця волонтерська служба і постійний «мікс» з вимог, радості від досягнутого та захоплюючих подій допомогли мені краще пізнати себе як особистість, мої сильні та слабкі сторони.

 

  • Що ти хотів би побажати учням нашого ліцею?
  • Спочатку хотів би подякувати за те, що Волинський ліцей імені Нестора Літописця робить можливим для мене і інших волонтерів від „Jugend im Ausland“ познайомитися з Україною, її мовою та культурою. Учням дякую за те, що ніколи не було нудно. Досі вражає те, скільки змагань, турнірів та різноманітних заходів відбуваються у навчальному закладі, скільки нагород і медалей виграють учні. Надіюся, що так буде і надалі. Бажаю учням ліцею успішного майбутнього і здійснення мрій!

Інтерв’ю брала Видиш Анастасія, учениця 10 класу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.