Новини

Красива, рідна, сучасна…

Такою є сьогодні Кременецька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, про відкриття якої у далекому 1961 році  сповістив шкільний  дзвінок. Сьогодні їй 55.

4 листопада 2016 року прийшли до своєї іменинниці випускники, педагоги, теперішні учні та працівники, усі охочі, щоб згадати минуле, зустрітися з юністю, накреслити плани на майбутнє.

Здається, це було недавно…

У тихому, затишному куточку піднеслася школа над землею, оточена ще зовсім юними, тендітними берізками і, хоча й молодими, але поважними каштанами. І потекли дзвінким, веселим потоком до неї перші учні.

Уже через декілька років про цю школу почули всі. Знали і тут, у рідному, чарівному, зеленому, такому славному містечку, і далеко за його межами. Її випускники – то кращі люди нашої Вітчизни. Пройшли роки, десятиліття… А ти, школо, така ж рідна і близька, така ж бажана, бо ти – альма-матер!

Сьогодні твої коридори ніби ширші, а класи – світліші. Та так воно дійсно і є, бо тут все по-новому: інтер’єр, дух новітніх технологій, комп’ютерний клас з Інтернет-студією, бібліотека з читальним залом, кабінети: методичний, практичного психолога, логопеда, правознавства, художньої культури, захисту Вітчизни, музичного мистецтва, мистецько-культурний центр «Сузір’я» та картинна галерея, студії «Смак», «Колорит», «Гармонія», спортивний, хореографічний і тренажерний зали, ігрова кімната.

Одне тільки тут залишилося таким, як і 55 років тому: великий, дружний, працьовитий, творчий колектив учителів, батьків і учнів. Це – сім’я, у якої і радощі, і невдачі – навпіл. Це колектив-шукач, який прагне до всього нового, прогресивного. Це уроки й свята, це олімпіади й конкурси, це вечори й екскурсії, це мандрівки, це зустрічі…

Перший дзвінок і останній – ось велика радість, що об’єднує учнів, учителів, батьків. Кожного року, у день зустрічі з випускниками, злітаються до тебе, рідна школо, пташенята, що в різні роки випурхнули з твого гніздечка і полетіли у світи далекі, незвідані, незнані. Приходять, щоб вклонитися тобі і дорогим учителям.

У народі кажуть: який господар, такий і дім. Учням та педагогам пощастило. Школою завжди керували і нині керують мудрі, далекоглядні наставники, невтомні, самовіддані – аж до самопожертви – трудівники, терплячі, лагідні, високосвідомі громадяни своєї Вітчизни. У різні роки школу очолювали: Татарська Наталія Василівна, Дячук Дмитро Олексійович, Савчук Михайло Федорович, Мишко Володимир Іванович.

Дорога до школи буденна –

Напружена праця щоденна.

І кличе до себе, як мати,

Проста й дорога альма-матер.

 

До своїх вихованців у школі ставляться ласкаво, про них турбуються, навчають, виховують, допомагають розкрити приховані таланти мудрі наставники. Тут часто згадують тих, хто жив і віддавав себе дітям. Тому школа радо зустріла ветеранів педагогічної ниви: Білосевич С.П., Романюк К.В., Дубчак Л.В., Кирилюка Я.М., Залюбовську Л.Я., Гук С.І., Пахольчук Є.В., Мудрик Я.М.,  Куркаш М.Д., Трофімчук В.Ю., Шушкевич Є.М., Філіц М.М., Мізик Г.П.,    Захарків Л.В., Подніжну Н.О., Свинтуха Я.Я., Василюка А.П., Валецьку В.Г.

Своїми спогадами поділилася Гук Софія Іванівна: «Одного разу кореспондент Тернопільскького телебачення запитав мене: «Ким є для вас інтернатські діти?». Я, не думаючи, відповіла: «Це мої рідні діти». Так було протягом моєї 30-річної роботи в школі: прокласти шлях до серця кожного, своєю довірою, любов’ю підтримувати, допомагати, надихати, творити, разом вибирати життєвий шлях…»

Хоча ветерани педагогічної праці сьогодні на заслуженому відпочинку, але ми завжди їх пам’ятаємо і бажаємо, щоб Бог посилав їм здоров’я  та благополуччя.

Випускники… Скільки їх полинуло за шкільний поріг, скільки розкидало життя по всьому світу. Та ми знаємо, що нам є на кого рівнятися. Протягом 55-ти років з відзнакою школу закінчили 52 учні, з них: 35 – із золотою медаллю, 17 – із срібною.

Випускник 1970 року, Палямар Л.І., привітав усіх присутніх із ювілеєм, побажав усім педагогам і надалі дарувати своїм вихованцям розумне, вічне, незгасиме полум’я любові до навчання, до рідної землі, до людей, до життя.

Ювілей – це гарний настрій, побажання, гості. На свято завітали: начальник відділу дошкільної, загальної, середньої та позашкільної освіти управління освти і науки Тернопільскої ОДА Біловус Н.Ю., керівник відділу соціального розвитку при управлінні освіти і науки Тернопільської ОДА Юрків Я.М., начальник відділу освіти Кременецької РДА Мороз В.С., голова районної організації профспілки працівників освіти та науки Чечуріна Л.І., голова районної ради Стефанський В.А., перший заступник міського голови Кременця Матвіюк М.М., директор Збаразької санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів Рудик О.В., директор Кременецького ліцею ім. Уласа Самчука Аврамишин А.М., голова профспілки, завкафедри Кременецької гумонітарно-педагогічної академії ім. Т.Шевченка Трифонюк В.М., викладач Києво-Могилянської академії Саган О.Н., доктор біологічних наук професор Черняк В.М., представник корпрації «Братерство без кордонів – Україна» Богданець М.П., камерний оркестр (керівник В.Козачок) та гурт «Любисток» Кременецької школи мистецтв ім. М.Вериківського, гурт «Веселі кременчани» Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Т.Шевченка.

Дуже приємно, коли відчуваєш, що про тебе хтось дбає, інтереси школи комусь не байдужі. За добре серце, за допомогу, взаєморозуміння ми висловили подяку тим людям, завдяки яким наша школа з кожним роком стає кращою: голові правління ВАТ «Кременецький крейдяний завод» Демку З.Т., корпорації «Братерство без кордонів – Україна» Богднанець М.П., голові Великомлинівецької сільської ради Галевичу О.С., директору фабрики «Ватин» Гавриленко Г.С., депутату Верховної Ради України Поберу І.М.

Дзвоник обірвав голосок на півзвуку,

Та час на коротку хвилину спинись.

Згадаймо під серця розмірений стукіт

Усіх тих, кого живими ми знали колись,-

такими словами розпочалася хвилина мовчання, якою вшанували пам’ять чудових людей, доля яких була тісно пов’язана зі школою. На жаль, вони не змогли прийти на свято, бо відійшли у вічність.

Концерт, підготовлений власними силами учнів і вчителів, зробив свято теплим і зворушливим. Вони подарували присутнім цікаві пісні, запальні танці, було багато теплих промов і привітань.

Школо рідна!

З ювілеєм тебе ми вітаємо,

Від душі тобі побажаємо

Процвітання, краси і добра,

Щоб ти довго і творчо жила.

Ми вдячні всім, хто прийшов на наше свято. Вдячні за вашу підтримку, за щиру вдачу, любов. Дай, Боже, усім здоров’я, щастя, терпіння і благодаті, нехай  панують добробут і мир.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.