Інклюзивна освіта


Що таке інклюзивне навчання?

 Поширеною є думка, що інклюзивне навчання – це лише навчання дітей із певними діагнозами, захворюваннями, в тому числі із інвалідністю, у класах загальноосвітніх закладів освіти. Проте ця думка є хибною. Закон України “Про освіту” визначив поняття особи з особливими освітніми потребами.

Це “особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту”.

Тобто до категорії таких осіб можуть підпадати не тільки учні з інвалідністю, а й внутрішньо переміщені особи, діти-біженці та діти, які потребують додаткового та тимчасового захисту, особи, які здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів, учні з особливими мовними освітніми потребами (наприклад, ті, які здобувають загальну середню освіту мовами, що не належать до слов’янської групи мов) тощо.

В інклюзивному класі працюють один учитель та один асистент учителя.

Які обов’язки має асистент вчителя?

Він є асистентом саме вчителя, а не дитини. Це означає, що він не прив’язаний до однієї чи кількох дітей, а працює зі всім класом.

Так, часом дитині з особливими освітніми потребами необхідно приділити більше часу, щоб, наприклад, пояснити завдання, але асистент учителя так само може пояснити щось й іншим учням.

Для відкриття інклюзивного класу батькам потрібно звернутись із відповідною заявою до директора школи. Керівник школи погодить відкриття такого класу з місцевим чи районним управлінням освіти та видасть наказ.

        Ми радимо прийти в школу заздалегідь – ще до оголошення набору в перший клас. Це потрібно для того, щоб адміністпрація та вчителі знали, що наступного навчального року їй потрібно буде прийняти учня з особливими освітніми потребами та встигли підготовуватись, аби зробити навчання вашої дитини в школі комфортнішим.

Окрім того, є індивідуальна форма навчання. Вона застосовується для учнів, для яких неможливо забезпечити навчання в групі, для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати освітній заклад, тих, хто через територіальне розміщення не може приходити в школу (непідконтрольна територія, зони надзвичайних ситуації), а також для іноземців, які живуть у місцях тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Для дітей з інвалідністю або тих, хто не може відвідувати школу через фізичний стан (чи потребують довго лікування в медзакладах) переведення на індивідуальну форму відбувається за рішенням лікарсько-консультаційної комісії. Отже, така форма навчання є радше винятком, адже вона застосовується суто за рішенням відповідних спеціалістів.

Ідея навчання дітей з особливими потребами у звичайній школі заснована на концепції інтеграції, розуміння того, що їх не треба відділяти від ровесників поміщати в умови тривалої ізоляції.

 Вагомим фактором соціалізації є школа. 

Переваги для дітей. Освітні програми да­ють змогу дітям із вадами взаємодіяти зі звичайними дітьми, спостерігати за ними, наслідувати їх. Інакше кажучи, учні з особ­ливими потребами можуть отримувати та­кий же соціальний досвід, як і їхні здорові товариші. Перебування у класі зі здоровими ровесниками дає дитині з вадами можливість розвивати відповідні її віку комунікативні та соціальні навички.

Досвід успішного перебування у спільно­му освітньому середовищі у ранньому віці є добрим підґрунтям для подальшого освіт­нього залучення та підвищення кваліфікації протягом усього життя. Діти з особливими потребами можуть брати участь у різно­манітних громадських програмах, які до­помагають їм опанувати вміння, необхідні для успішного самостійного життя у сус­пільстві.

Переваги для родин. Коли маля з вада­ми починає відвідувати інклюзивний клас у звичайній місцевій школі, батьки бачать, що їхня дитина вже не така ізольована від навколишнього світу, і відчувають полег­шення. Поступово життя таких родин стає наближеним до життя більшості звичайних сімей. По-перше, батьки отримують мож­ливість працювати. Інакше це було б важко зробити, оскільки діти з вадами потребують постійної уваги. По-друге, в таких сім’ях можуть бути й інші нащадки. Якщо всі вони відвідують одну школу, батьки мають змогу брати активнішу участь у їхньому навчанні і вихованні. По-третє, родини дітей із вада­ми починають отримувати підтримку інших батьків, з якими налагоджуються дружні стосунки.

Інклюзія корисна і для родин здорових дітей. Така практика дає їм змогу збагатити свій досвід новими важливими видами сто­сунків. Вони більше дізнаються про людські відмінності, про те, якого догляду потребу­ють діти з вадами. Родини опановують нові види взаємної допомоги, що сприяє згурту­ванню суспільства.

Переваги для вчителів. Спільне навчання звичайних малят і дітей із вадами допомагає вчителям краще усвідомити ефективність різних педагогічних підходів, дізнатися про сильні риси та специфічні потреби кожної дитини. З набуттям певного досвіду педаго­ги інклюзивних класів починають непога­но орієнтуватися в різних стилях навчання. Вони стають впевненішими під час оціню­вання індивідуальних досягнень дітей і ви­значення сфер, де учні відстають. Педагоги вчаться розуміти проблеми дітей, які хроніч­но відстають; здобувають уміння об’єктивно оцінювати знання та навички таких шко­лярів. Із набуттям досвіду індивідуально­го навчання педагоги здатні задовольняти специфічні потреби учнів. Вони постійно підвищують свою кваліфікацію, оскільки разом з іншими вчителями та фахівцями працюють над розробкою індивідуальних навчальних планів.

Переваги для суспільства. Діти з особ­ливими потребами, залучені до звичайного життя, стають повноцінними членами со­ціуму і часто вже не лише не потребують підтримки громади, а й, навпаки, роблять свій внесок у загальну справу. Перебуван­ня у звичайних школах дітей із вадами допомагає всім зрозуміти специфічні про­блеми таких людей. Крім того, малята, які в ранньому дитинстві ходили до ясел і ди­тячих садків загального профілю, – само­стійніші (чи й зовсім не потребують сто­ронньої допомоги) і здатні далі навчатися у звичайних школах та інших навчальних закладах.

Створення інклюзивних класів є чинником соціалізації. Класи залучення створюють для забезпечення рівних стартових позицій і від­повідного соціального досвіду взаємодії для дітей з особливими потребами. Основою навчання у класах залучення є індивідуалі­зований навчальний план. Найважливіше, що батькам потрібно пояснити, і чому слід приділити найбільше уваги в індивідуалізова­ному навчальному плані – це мета і завдан­ня, які мають допомогти учневі оволодіти певними знаннями та вміннями; вони по­винні відповідати поточному рівневі розвит­ку дитини. У визначенні цих цілей і завдань беруть участь усі особи, причетні до роботи з учнем.