Урок-реквієм «Людської пам’яті мости»
Щороку в четверту суботу листопада світ вшановує пам’ять загиблих в роки Голодомору 1932-1933 років. Цей день пам’яті – унікальна нагода всім: дітям, батькам, політикам, громадським діячам замислитися над цією трагедією, над геноцидом українського народу. Саме про одну з найтрагічніших сторінок історії України провела бесіду з учнями 7-В класу класний керівник О.Р. Берегуля.
У своїй багатовіковій історії наша держава пережила чимало трагічних подій. Неоголошена війна проти людства, геноцид назавжди наклали свій безжальний відбиток на національну самосвідомість. Масштаби трагедії важко оцінити. Голодомор 1932-1933 років став одним із найважчих випробувань, що випали на долю нашого багатостраждального народу.
Дуже важко учням повністю зрозуміти ті жахи, які супроводжували Голодомор. Але діти мусять знати, що у цей період люди помирали з голоду тому, що у них насильно відібрали всі запаси їжі.
Учителька нагадала про святість, значення хліба, закликала цінувати та шанобливо ставитися до нього. Сьогодні ми інколи не бережемо окраєць, а колись цей шматочок міг урятувати чиєсь життя.
Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей, і тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди об’єднуватиме всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Озиратися в минуле треба кожному. Необхідно осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. Нині доля Батьківщини в руках Ваших батьків, завтра – у Ваших. Аби трагедії народу ніколи не повторилися необхідно, щоб Ваші руки були міцними, надійними, голови – світлими, а серця – благородними.
Хвилиною мовчання присутні із запаленими свічками вшанували пам’ять про мільйони невинно втрачених життів, які загинули голодною смертю, стали жертвами репресій тоталітарного режиму.
Нехай у ваших душах залишиться цей маленький вогник свічечки, як спомин про тих, кого сьогодні немає серед нас, які померли страшною смертю, дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилось!
Хай світло від свічки у небо летить,
Хоча б одну душу зігріє в цю мить.
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.
