Голодомор. Не маємо права забути
У своїй багатовіковій історії наша держава пережила чимало трагічних сторінок. Неоголошена війна проти людства, геноцид назавжди наклали свій безжальний відбиток на національну самосвідомість. Масштаби трагедії важко оцінити. Голодомор 1932-1933 років став одним із найважчих випробувань, що випали на долю нашого багатостраждального народу.
Щорічно четвертої суботи листопада українці вшановують пам’ять про жертв Голодомору. Щоб не повторилися такі події, ми повинні знати і не забувати про них.
Протягом тижня у Волинському ліцеї імені Нестора Літописця було організовано й проведено низку тематичних заходів: уроки-реквієми «Україна пам’ятає, світ визнає», «Жнива скорботи», «Людської пам’яті мости»; виховні години «Хто вижив – не забуде», «Безкровна війна», «Де б ти не був – вшануй!».
На великих перервах у вестибулі, а також під час годин спілкування класні колективи мали можливість переглянути документальний фільм «Голодомор – трагедія українського народу», художній фільм «Червоне намисто», відеофільми «33-й. Свідчення очевидців», «Хлібна гільйотина», відеоролики «Україна – забута історія», «Ти приніс мені яблуко?», «Убиті голодом», «Мамо, я з’їв увесь хліб», «Голодомор. Світ знав та мовчав».
У читальному залі бібліотекар Малинська В.Г. оформила книжкову виставку «Не підкорені в 33-му – непереможні сьогодні!».
Учні 6-Б класу під час виховної години зробили власноруч ангеликів, які є уособленням безневинно загублених душ у голодні 33-ті, та провели флешмоб «Ангели скорботи».
Прес-центр чергового класу виготовив тематичну стінгазету.
Дев’ятикласниці Логашенко Анастасія та Храневич Яна-Марія провели інтерв’ю та дізналися, що відомо ліцеїстам про Голодомор.
Для другокласників був проведений майстер-клас із виготовлення паперових квітів – незабудок, які є символом пам’яті жертв Голодомору.
Переглянули проникливе відео, відтворили свої почуття в малюнках та влаштували виставку під назвою «Голодний дух» ліцеїсти 6-х класів.
27 листопада одинадцятикласники разом із класним керівником Скакальською О.В., учителем музичного мистецтва Форсюк Н.В. та педагогом-організатором Залюбовською-Ширмою Н.Б. підготували та провели вечір- реквієм «Голодомор. Не маємо права забути!». Учасники художнього гуртка «Колорит» створили серію витинанок «Мереживо пам’яті» та використали їх у декорації заходу.
Багато глибоких і змістовних слів сказали декламатори та ведучі заходу Іскра Діана та Черняк Назар. Основний їх меседж – вічно пам’ятати про жертв голодоморів в Україні.
У виконанні учасниць вокального ансамблю прозвучали пісні: «Молитва», «Голодомор», «Свіча».
Документальні факти, моторошні відеосюжети, спогади та віршовані рядки торкнулися душі кожного, викликали сльози, сум, біль та співчуття до очевидців тих подій.
Хвилиною мовчання присутні із запаленими свічками вшанували пам’ять про мільйони невинно втрачених життів, які загинули голодною смертю, стали жертвами репресій тоталітарного режиму.
Ліцеїсти поклали квіти до пам’ятника жертв фашистського геноциду.
Зі словом до учнів та педагогів звернувся директор ліцею Мишко Володимир Іванович. Він розповів про страхітливі наслідки людського геноциду та гіркі сторінки нашої історії, які очорнені роками голодоморів; зазначив, що десятиліттями існувала жорстока заборона навіть згадувати про ті страшні події. Але український народ виявив стійкість. У своєму виступі директор нагадав про вартість, святість, значення хліба, закликав цінувати та шанобливо ставитися до нього. Сьогодні ми інколи не бережемо окраєць, а колись цей шматочок міг урятувати чиєсь життя. Володимир Іванович наголосив на тому, що найстрашніший ворог людини – вона сама. Ніхто не знає, на що здатна людська жорстокість. Саме людина знищує собі подібних, розпочинає війни, влаштовує теракти, формує ідеологію насильства…
Гідно вшанувати пам’ять жертв та постраждалих від голодоморів – це наш моральний борг і громадянський обов’язок. Сьогодні маленький вогник свічки обʼєднує нас у молитві. Приєднаймося 28 листопада о 16 годині до загальнонаціональної акції «Запали свічку», щоб душі закатованих голодомором та по-християнськи не похованих людей знайшли вічний спокій і смирення.
Хай спочивають із миром загиблі… А нам, українцям, усьому людству – миру, добробуту та запашного хліба в кожному домі.
