«Горить свіча… А може то душа?»

22 листопада учні 8-х класів підготували та провели захід, присвячений пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років, під назвою «Горить свіча… А може то душа?».

Цей трагічний період в історії України став страшним уроком для всього людства. Мільйони невинних людей загинули через жорстокі репресії та штучний голод. Захід був організований з метою поглиблення знань учнів про цю національну катастрофу, виховання почуття патріотизму, а також вшанування пам’яті мільйонів українців, які стали жертвами цієї трагедії.

У залі панувала особлива атмосфера скорботи й пошани. Восьмикласники нагадали присутнім про причини, перебіг і наслідки голодомору. Особливо вражаючим був театралізований уривок, у якому учні переконали кожного присутнього в необхідності шанобливого ставлення до хліба. Після цього прозвучали поетичні рядки та пісні, які не залишили нікого байдужим.

Під час хвилини мовчання всі присутні вшанували пам’ять загиблих, а на завершення учні запалили свічку пам’яті, як символ того, що ця трагедія назавжди залишиться в серцях українців. Вогонь кожної свічки символізував душі тих, хто загинув, але залишився вічно жити у серцях нащадків.

Такі заходи мають велике значення, адже вони не лише допомагають учням краще розуміти історію своєї країни, але й формують активну громадянську позицію та виховують шанобливе ставлення до свого народу та його минулого.

Пам’ятаємо, щоб не повторити.

Закликаємо всіх українців згадати про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди та запалити свічки пам’яті на підвіконнях 23 листопада о 16.00. Адже кожен вогник у вікні – це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.