«Земле рідна, понівечена скрипко моя…»
(до 38 річниці аварії на Чорнобильській АЕС)
Чорнобиль – з пам’яті ніколи не зітреться,
Завжди відлунням дзвони ті звучать,
Допоки жити будем, буде в серці
Тяжка трагедія, історії печать…
Минуло 38 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслідно, він розплодив по світу багато трагедій; він буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.
Чорнобиль – це вже історія, але дітей треба навчити вболівати за минуле своєї держави, щоб протистояти злу, насильству, руйнуванню навколишнього світу. Учні восьмих класів Волинського ліцею імені Нестора Літописця провели виховний захід «Земле рідна, понівечена скрипко моя…». Декламуючи вірші, учні перегорнули сторінки трагічних подій, вшанували хвилиною мовчання пам’ять тих, хто віддав своє життя під час ліквідації наслідків аварії. Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, а ми все ще пам’ятаємо тих, хто пішов у вогонь.
Роковини Чорнобиля – нагода привернути увагу до ще однієї болючої теми. Два роки тому, з 24 лютого до 31 березня 2022 року, Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Поведінка росіян на окупованій ЧАЕС два роки тому шокувала невіглаством щодо того, на якому обʼєкті вони перебувають. Вона виразно засвідчила, чим урешті обертається незнання і спотворення історії.
Переглядаючи відео, ліцеїсти змогли оцінити, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією і, що нинішня поведінка росії знову ставить світ на межу катастрофи.
Нехай жертви Чорнобиля знають, що їхні долі не марні, що ми пам’ятаємо, що шануємо їх усіх.
