Подяка

Ось і пролетів ще один шкільний рік. Пролунав урочистий останній дзвоник. Весело й водночас сумно…
Діти війни…. Як складеться Ваша доля?

Ще вчора спокійно і впевнено крокували ви до школи, де вас завжди очікували мудрі наставники, улюблені вчителі та дружнє коло однокласників.
Попереду довге літо, ви ще встигнете засумувати за цією теплою атмосферою, засумують за вами і ваші класи))).

Рідна школо, ми вдячні тобі за всі ці відчуття, за тепло небайдужих сердець, за міцну підтримку та повсякчасну турботу, за можливість всебічного розвитку особистості! Наші діти знайшли тут своє місце, отримують знання, здобувають свої маленькі перемоги і вчаться гідно сприймати поразки. Вони гартують спортивний характер, розвивають творчі здібності та вміння працювати в колективі.

Хтось цього року завершив перший клас, перегорнув сторінки своїх перших підручників, отримав свої перші у житті оцінки.
Хтось закінчив молодшу школу, відсвяткувавши свій перший випускний))).
Хтось перейшов у наступний клас, успішно завершивши попередній етап.
А для когось цього року останній дзвоник перегорнув останню сторінку шкільного життя, відкривши двері у доросле майбутнє))).

Ліцеїст – звучить це гордо! Волинський ліцей імені Нестора Літописця став другою домівкою для нас та для наших дітей!

ДОРОГІ НАШІ  – Володимир Іванович,  Тетяна Михайлівна, Тетяна Дмитрівна!

Дорогі ВЧИТЕЛІ!

Низький уклін Вам за добре і чуйне ставлення до наших дітей, за міцну підтримку, за мудрі настанови, за постійну увагу і турботу! Ми щасливі, що саме цей дружній колектив педагогів опікується нашими дітьми. Вони відчувають Вашу турботу і підтримку.

Ці почуття наші діти пронесуть через усе своє життя! Ми єдині, вся Україна  – наш рідний дім.

З повагою та любов’ю – родини тимчасових переселенців.