Новини

РІК ТРИВАЛІСТЮ У ЖИТТЯ

        Минув рік від тоді, як нам прийшлося покинути свій дім. Як прожили ми цей рік в очікуванні Перемоги? Калейдоскоп людських доль, постійної боротьби із власними емоціями та страхами. Лише почуття вдячності не покидало протягом всього цього довгого року.

         Березень 2022 року. Згадую перший день нашого прибуття до Кременця. Нас гостинно зустрічала Тетяна Дмитрівна і проводила до кімнат у гуртожитку.

Нам, пригніченим і наляканим луною військових дій її світлі очі і турбота гоїли душевні рани з першого дня і протягом всього  проживання. Як впевнено і твердо звучали слова Володимира Івановича про те, що ми у безпеці і разом ми все подолаємо!

         Володимир Іванович – як надійна скеля, світла людина, що піклувалася і огортала турботою. Ми з гордістю дізналися у яке чудове історичне місце привела нас доля. Постійно відчувалося, як він відповідально ставиться до своєї справи і до наших щоденних справ. «Ми разом – Кременець» – це не просто назва чату, це дійсно група міцної підтримки. Дякуємо, вельмишановний Володимире Івановичу!

         Милі, добрі, щирі люди! Ми вторглися в їхнє життя, принісши на собі реальний відбиток війни. Світлі очі огортали  теплом і співчуттям.

У кожної людини – своя війна, не лише вона підточувала сили….

«Ми разом – Кременець!». Кожен з працівників ліцею вносили свій промінчик у те світло, що створювало нам комфортне перебування у гостинному Кременці.

Кожен тримає свій волонтерський фронт. Екскурсії для підтримання морального духу та пізнання краси Кременеччини. Домашні страви і щедра допомога громадських організацій, які шукали з невичерпною енергією, привертаючи увагу до потреб переселенців. Завдячуючи багаторічній дружбі з європейськими навчальними закладами переселенці отримали міцну підтримку від друзів з Німеччини, Польщі. Дякуємо волонтерам, якими найчастіше ставали прості люди, в тому числі працівники ліцею. Надихнувшись волонтерським духом, переселенці також долучилися до нього, виготовляючи необхідні речі для наших воїнів.

         Дорогі наші працівники їдальні, які могли з мінімуму продуктів створити кулінарі шедеври, а під час блекаутів за 2 години приготувати сніданок, обід і вечерю. Прибиральниці-господарочки, технічні працівники – надійні хлопці. Ми вдячні вам усім!

         Світлі і теплі класи прийняли наших дітей. Вчителі натхненно викладають свої предмети, що дало можливість школярам відволікатися від сумних подій і поринути у світ знань.

         Важку зиму і блекаут ми пережили разом. «Потрібно за будь-яких обставин залишатися людьми» – девіз директора. Людяність, відповідальність, щирість, підтримка супроводжують нас повсякчас у Волинському ліцеї імені Нестора Літописця. Завдячуючи твердому керівництву, щирим серцям і міцній підтримці цей ліцей став нашою другою домівкою.

         Бракує слів, щоб висловити нашу вдячність всім цим добрим і щирим людям!

Теплі спогади про людей, які не залишили інших у важку хвилину, доброту, яку ми відчули у Волинському ліцеї імені Нестора Літописця, багато з переселенців, які повернулися додому, зберегли у своїх серцях і душах. Адже це дає наснагу боротися і наближати Перемогу кожному на своєму місці.  А ліцей продовжує приймати людей і турбуватися про них.

         Ми дякуємо долі за те, що дала змогу познайомитися з чудовим краєм і людьми.

 З повагою і вдячністю, Переселенці-старожителі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button